Закон спасає всіх живих істот, куди пливти — Учитель веде;
Одне вітрило піднялось — а за ним сто мільйонів човнів іде.
Залишиш пристрасті — вперед твій човник швидко попливе;
В людини пристрастей багато — так просто океан не перетне.
Повіяв сильний вітер, важкі злетіли хмари, небо зараз упаде;
Вирує хвиля, зла і величезна, зламає гори, море скоро оберне.
Він твердо вдосконалюється в Дафа, від Вчителя не відстає.
Та пристрасті тяжкі занадто, й від курсу прямого він відійде;
Перекинувся човен, вітрило порвалось, й рятуєш життя своє.
Коли грязюку й пісок до кінця ти промиєш, засяє світло золоте.
Відкину пристрасть до життя і смерті — скажеш, та чи легко це?
Картина Істини кінець-кінцем усім покаже, чи дійсно він пройде.
Одного дня, як здобувати Досконалість врешті-решт година надійде,
Відкриється Справжнісінька Картина — від подиву в усіх душа замре…
Лі Хунчжи
12 жовтня 1999 року
Опубліковано 22 травня 2000 року
Всі матеріали, опубліковані на цьому веб-сайті, захищено авторським правом Minghui.org.
Категорія: Лекції Вчителя
